пятница, 27 марта 2020 г.

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації






Дитина, учитель і батьки. Трикутник не менш загадковий, ніж бермудський. Хто з ким повинен бути заодно? Або хто проти кого? Саме так найчастіше і розглядають свої відносини з педагогом батьки, забуваючи, що вчитель і батьки повинні бути, як мінімум, союзниками (а краще, партнерами), і мета у них спільна: навчити і виховати дитину. Тому дитина займає вершину цього трикутника, батьки і вчителі – місця у його заснування. Він має бути максимально міцним і стійким. Тому правильно вибудувані відносини батьків з педагогом – це якщо і не половина успіху, то дуже серйозний внесок в процес освіти дитини.


Рекомендації батькам щодо взаємин з дитиною із особливими потребами



Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.
Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.
Корекція затримки психічного розвитку дітей потребує тривалої і систематичної роботи, яка охоплює всі види її діяльності. Через це дуже важливо, щоб корекційним завданням було підпорядковане не тільки заняття, а й режимні моменти, організація дозвілля дитини, де знайдуть корисне застосування різні розвиваючі ігри, відповідно до віку і можливостей дитини.
Подібні розвиваючі ігри можна з успіхом проводити й вдома, тим самим підтримуючи навчальний потенціал дитини.
Рекомендації вчителям щодо роботи з "особливими" дітьми
Вчитель повинен оволодіти необхідними знаннями та навичками:
– ознайомитись із анамнезом, мати уявлення про основні види порушень психофізичного розвитку дитини;
– вивчити стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини;
– враховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку учня;
– бути добре знайомим з приладами, які використовують учні з порушенням зору і слуху, перевіряти придатність слухових апаратів, стежити за чистотою окулярів.
– навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різними потребами;
– вивчити основні принципи роботи в команді;
– навчитися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять;
– закінчувати заняття, коли діти втомилися чи відволікаються;
– вміти складати плани індивідуальної роботи, оволодівати спеціальними методиками відповідно до специфічних потреб дітей;
– створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми;
– формувати у дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища;
– ставитися з повагою до дітей та їх батьків.


понедельник, 16 марта 2020 г.

АРТИКУЛЯЦІЙНІ ТА ФОНЕМАТИЧНІ ВПРАВИ

АРТИКУЛЯЦІЙНІ ТА ФОНЕМАТИЧНІ ВПРАВИ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЗВУКІВ, ЇХ 
                МІСЦЕ В РОЗВИВАЛЬНО – ВИХОВНІЙ РОБОТІ З ДІТЬМИ

Артикуляційна гімнастика – це вправи для тренування органів мовлення. Адже для того, щоб дитина навчилася правильно артикулювати складні для вимови звуки, її губи та язик мають бути достатньо сильними, гнучкими і рухливими, тривалий час утримувати певне положення, легко здійснювати перехід від одного положення до іншого.
Однак інколи фахівці зустрічаються з тим, що певні рухи малюк ще не засвоїв, або відмовляється їх повторювати, або просто втомлюється. Тому артикуляційну гімнастику краще проводити в ігровій формі, із застосуванням віршованих рядків. Інсценізація казок з опорою на кольорові малюнки захоплюють дітей, емоційно насичують заняття.
Спочатку слід уточнити, чи знає дитина будову мовленнєвого апарату, використовуючи малюнки, загадки (додаток 1) та «Казку про Веселого Язичка» (додаток 2).

Фізкультхвилинки


Фізкультхвилинка


ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА

ПАЛЬЧИКОВА ГІМНАСТИКА

























                                   Поради щодо розвитку дрібної моторики

Про вплив мануальних (ручних) дій на розвиток мозку було відомо у 11ст. до н.е. в Китаї. Ігри за участю пальців  і рук сприяють гармонійному розвитку тіла й розуму, підтримують у належному стані мозкові системи. Регулярні вправи на розвиток моторики , пальчикова гімнастика поліпшують розвиток пізнавальних процесів, діяльність серцево-судинної і травної систем, розумові здібності дитини, зменшують емоційне напруження, розвивають координацію рухів, силу і спритність рук, підтримують життєвий тонус. Вони здатні поліпшити вимову багатьох звуків, а значить – розвивати мовлення дитини.
Ураховуючи оздоровчий вплив на організм стану дрібної моторики кожного пальця, потрібно вчити ще з раннього віку координовано і спритно ними маніпулювати. Варто звертати увагу на опанування простими, але водночас життєво важливими вміннями – тримати чашку, ложку, олівці, вмиватися. Наприклад, якщо чотирирічний малюк не вміє доносити у пригорщі воду до обличчя – це означає, що у нього затримується розвиток дрібної мускулатури, і дитині необхідна пальчикова гімнастика.
Тренування пальців рук дітей покращує не лише рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовленнєвих навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно  пов’язане з розвитком рухового  аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів тощо. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування. Рухи пальців стимулюють розвиток центральної нервової системи і прискорюють розвиток мовлення дитини. Тому так важливо, працюючи з дітьми (особливо з тими, у яких є порушення мови), приділяти увагу розвитку функції дрібних м’язів.
Рівень розвитку дрібної моторики – один із показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Дитина, в якої добре розвинена дрібна моторика, вміє логічно мислити, у неї достатньо розвинуті пам'ять, увага, зв’язне мовлення. Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги, та, зокрема дрібної моторики призводить до ряду проблем і виникнення негативного ставлення до навчання. Саме тому робота з розвитку дрібної моторики має починатися задовго д вступу в школу. Психологи, педагоги та батьки, які надають увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки, вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують до оволодіння навичками письма.
Із самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Така робота повинна проводитися регулярно, тільки тоді можна досягти хороших результатів від спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців руки мають приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике  значення в цих іграх маєтекст. Він має бути веселим, доступним для дітей такого віку. Необхідно пояснювати значення тих або інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати позитивний емоційний настрій.

Як сприяти розвитку пальців рук
Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати дитину, можна використати у роботі з дошкільниками таке:
1.                 Маленьким дітям масажувати пальчики, впливаючи тим самим на активні точки, пов’язані з корою головного мозку. Щоденний масаж кисті рук дитини м’якими рухами та розминання кожного пальчика, долоньки, зовнішнього боку кисті, а також передпліччя дуже корисний. Він чудово активізує мовні центри мозку. Крім того, такий масаж позитивно впливає на імунітет, на загальний розвиток дитини, поліпшує контакт із нею.
2.                 Ліплення із різних матеріалів (тісто, пластилін, глина). Окрім очевидного творчого самовираження, дитина розвиває гнучкість і рухливість пальців.
   Ліпити з пластиліну можна починати вже у два роки, головне – добирати доступні завдання і не забувати мити руки дитині. Якщо ви боїтеся пластиліну, виготовте для маляти солоне тісто. Гра принесе задоволення незалежно від результату.
Ось рецепт солоного тіста: мука – сіль – вода – соняшникова олія. На стакан муки беремо стакан солі, 2 3 стакана води, столова ложка масла. Перемішати і замісити. Якщо тісто ліпиться погано, додати води.
Тісто можна довго зберігати в холодильнику в целофановому пакеті. Щоб виліплені фігурки стали твердими, запікайте їх у духовці, що довше, то краще. Затверділі фігурки можна розфарбувати фарбами. Щоразу, коли ви готуєте справжнє тісто, давайте шматочок і маляті.
3.                 Ванни з крупами. Нехай дитина занурює руки у крупи, перебирає перемішані горох і квасолю, а потім і дрібніші крупи, пересипає їх з однієї посудини в іншу, розтирає в руках. Така ванна сприятиме розвитку координації пальчиків.
4.                 Мозаїка. При складанні різноманітних ігор – мозаїк покращується дрібна моторика рук малюка, розвивається кмітливість і творчі здібності.
5.                 Ігри – шнурування Марії Монтессорірозвивають сенсомоторну координацію, дрібну моторику рук, просторове орієнтування, сприяють розумінню понять «угорі», «внизу», «справа», «зліва», формують навички шнурування (шнурування, зав’язування шнурка на бант), сприяють розвитку мови, розвивають творчі здібності.
6.                 Ігри з ґудзиками та намистинками.Нанизування на нитку намистинок, застібання ґудзиків, перебирання пальцями намиста – прості й корисні вправи для розвитку дрібної моторики рук.
7.                 Пазли. Яскраві картинки розвивають увагу, кмітливість, зір і дрібну моторику рук.
8.                 Катання долонькою дерев’яних і гумових м’ячиків по рівній поверхні. Таке заняття масажує долоні та покращує координацію рухів кисті.
9.                 Ігри з прищіпками. Чіпляння прищіпок до картонних кружечків чи інших предметів розвиває дрібну моторику трьох основних пальців руки: великого, вказівного й середнього.
10.             Плескання в долоні тихо і голосно в різному темпі. Можна барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук та столу.
11.             Малювання, розфарбовування, штрихування.
12.             Вирізання ножицями.
13.             Ігри з піском, водою.
14.             «Резиночка». Для цієї вправи можна використовувати резинку для волосся діаметром 4-5 см. Усі пальці вставляються в резинку. Завдання в тому, щоб, рухаючи всіма пальцями пересунути резинку на 360 градусів спочатку в один, потім в інший бік. Виконується однією, потім іншою рукою.

Пальчикова гімнастика
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, захоплюючі, сприяють розвитку мовлення та творчості. Їх можна проводити як у садочку, так і вдома. « Пальчикові ігри» начеб то відтворюють реальність навколишнього світу – предметів, тварин, людей, їхню діяльність, явища природи. Під час «пальчикових ігор» діти, повторюючи рухи дорослих, активізують моторику рук і мовлення.
«Пальчикові ігри» - це інсценування римованих розповідей, казок за допомогою пальчиків. У багатьох іграх необхідна участь обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях «праворуч», «ліворуч», «вгорі», «внизу», тощо.
На початку та в кінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке порушування, помахування руками. Оскільки недостатня сформованість дрібної моторики пальців спостерігається в переважної більшості дітей, таку роботу потрібно проводити з усіма дітьми.
Пальчикову гімнастику розпочинають із найпростіших вправ зі знайомства із своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначеннями. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи застосовують в індивідуальній роботі з дітьми або в невеликих підгрупах, уводять до фізкультхвилинок, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням.

Пальчикові ігри
Пальчики вітаються
·                    Однією рукою: кінчиком великого пальця правої руки почергово торкатися кожного пальця цієї ж руки.
·                    Те саме робимо лівою рукою.
·                    Двома руками: тримаючи долоні вертикально одну навпроти одної, почергово (починаючи з мізинців і закінчуючи великими пальцями) з’єднувати й розводити пальці, промовляючи слова «Добрий день, пальчику!».

Стиснемо – розтиснемо
Ритмічно стискати пальці в кулак і розтискати.

Молоточок
Указівним пальцем однієї руки стукати по долоні другої руки.

Молоточки
Одним стиснутим кулачком стукати по другому кулачку.

Бігунець
«Бігати по столу», пересуваючи вказівний і середній пальці.

Млинок
Поставивши один кулачок над другим, робити обома колові оберти.

Потрусимо долонями
Потрусити обома долонями – спочатку сильніше, потім слабше.

Хвилі
Робимо хвилеподібні рухи руками перед грудьми – з одного боку в інший.

Січемо капусту
Ребром однієї долоні бити по розгорнутій другій долоні.

Перемо білизну
Терти одним кулачком по другому (пальцями).

Падає сніг
Робити плавні синхронні рухи обома руками згори до низу.

Кінь біжить
Почергово стукати по столу чотирма пальцями руки ( крім великого).

Гра на фортепіано
Довільно імітувати пальцями обох рук гру на цьому музичному інструменті.

Слон іде
Виставивши вперед вказівний палець (хобот), переступати чотирма пальцями по полу.



Дзеркало
Притиснувши пальці один до одного, вертикально тримати долоню (або обидві) внутрішнім боком перед очима.

Барабанщик
Двома пальцями обох рук (вказівним або середнім) «барабанити» в повітрі або на столі.

Пташки дзьобають зернята
Зігнутим вказівним пальцем однієї руки стукати на столі або підлозі.


Пальчикові ігри -  інсценівки
Під час цих ігор у дитини активізується дрібна моторика рук і психічні процеси. Відтак формуються спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на певній діяльності.

Гра – інсценівка «Зайчик»
На землі сніжок лежить (плавні рухи руками – розвести їх над землею),
Зайчик по сніжку біжить ( пальчикова фігурка «зайчик» ),
Мерзнуть вушка (згинати й розгинати пальці «вушка»),
Мерзнуть лапки (ворушити всіма пальцями, згинаючи і розгинаючи),
Бо без валянків (утворити ніби дві «мисочки» долоньками)
Та шапки. Ой! (двома долонями зобразити над головою шапку: однойменні пальці обох рук торкаються один одного; розводячи лікті, розвести притиснуті пальці, округлити фігуру і піднести над головою).

Гра – інсценівка «Зайчика злякалися»
Ми ходили по гриби (переступати двома пальцями по столу). «Гриб» - накрити кулачок опуклою долонею),
Зайчика злякалися ( «зайчик»).
Поховалися за дуби («дерево» - дві долоні, виставлені пальцями вгору, поставити навхрест),
Розгубили всі гриби («гриб» і «кошик» - з’єднати дві опуклі долоні).
Потім засміялись ( усміхнутися),
Зайчика злякались! ( «зайчик» - показати на нього вказівним пальцем другої руки).

Гра – інсценівка «Їжачок»
Їжачок – хитрячок ( «їжачок» – з’єднати долоні разом із пальцями вгору) –
Голочки гостренькі (великі пальці – на себе, решту перекреслити й поворушити ними).
Ось грибки під дубком («дерево»),
Він збира маленькі («гриби»).

Гра – інсценівка « Коники»
На гладенькому столі («коник» - чотирма пальцями (крім великого), стукати на столі),
Пальчики стукочуть (стукати голосніше),
То не пальчики, ні-ні –
Коники цокочуть( стукати ритмічно, цокаючи язиком).
Цок-цок-цок, цок-цок-цок,
За місток («місток»- поставити руки «паличкою» одна на одну),
За млинок («млинок» - крутити кулачками один над одним).
Цок-цок-цок, цок-цок-цок («коник»),
В чисте поле за лісок («дерево»),
Цок-цок-цок, цок-цок-цок («коник»),
Потім знов у дитсадок («дах» над головою).

Гра – інсценівка «Квіточки»
На галявині зростають
Квіточки маленькі («квіточка» - долоні разом, пальці розставити, крім мізинців і великих, мізинці і великі торкаються один одного),
Є рожеві, є червоні,
Жовті та біленькі,
Корінцями із землі («коріння» - як «дерево»,але руки опустити донизу)
П’ють вони водичку,
А нап’ються – підростуть («квітка», при цьому стають навшпиньки),
Стануть іще вищі.

Гра – інсценівка «Котик»
Котик пухнастий («котик» - із кулачка відставити великий палець і мізинчик).
Вушка маленькі (поворушити відставленими пальцями).
Лапи м’якенькі (скласти пальці в кулачок).
Кігті гостренькі (зігнути пальці і поворушити).

Гра – інсценівка «Хованки»
(ритмічно згинати й розгинати пальці, покрутити кулачком).
Пальці в хованки всі грались,
Ось так, ось так,
В кулачки всі заховались:
Ось так, ось так.

Гра – інсценівка «Сорока»
( Указівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожен палець, крім мізинця. Згинати й розгинати всі пальці в ритмі потішки).
Сорока – білобока
Кашу варила,
Діточкам давала.
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
Цьому дала,
А цьому не дала:
Ти дрова не рубав,
І води нам не давав,
Ти і піч не натопив,
І нічого не поїв.

Гра – інсценівка «Соління капусти»
( Виконується під музичний супровід)
Ми капусту чистим, чистим ( різкі рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі).
Ми капусту ріжем, ріжем (почергові постукування ребром однієї руки по долоні іншої).
Ми капусту давим, давим ( інтенсивно стискаємо пальці обох рук у кулаки).
Ми капусту солим, солим (кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю).

Гра – інсценівка «Коза і козенята»
Іде коза рогата,
Коза бородата (вказівний і мізинець правої руки вгору, інші притиснути до долоні).
Козенятко спішить,
Дзвоником дзвенить ( указівний і мізинець палець угору. Пальці долоні прямі, з’єднані великим, опущені донизу).

Гра – інсценівка «Замок»
На дверях замок висить ( ритмічні швидкі зєднання пальців обох рук у замок).
Ми його відкриєм вмить (пальці з’єднані в замок, руки тягнуться в різні сторони).
Постукали, покрутили (рухи з’єднаними пальцями від себе, до себе. Пальці зімкнені, долоні постукують одна одну).
І легесенько відкрили (пальці розмикаються, долоні в стороні).

Гра – інсценівка «Пальці лягають спати»
( Почергове згинання пальців, потім їх одночасне випрямлення у супроводі вірша)
Цей пальчик хоче спати,
Цей – у ліжечко лягати,
Цей пальчик позіхнув,
Цей пальчик вже заснув.
Тихіше, пальчику, не шуми,
Братиків не розбуди.
Встали пальчики, ура!
У садочок йти пора.

четверг, 12 марта 2020 г.

Артикуляційна гімнастика


 Артикуляційна гімнастика

Для чистої звуковимови потрібні сильні, пружні і рухливі органи мови – язик, губи, м’яке піднебіння. Усі мовні органи складаються з м’язів. Якщо можна тренувати м’язи рук, ніг, спини і т. д., значить, можна тренувати і м’язи язика і губ. Для цього існує спеціальна гімнастика, яка називається артикуляційною. Артикуляційна гімнастика допоможе зміцнити м’язи органів мовлення і підготує базу для чистої звуковимови. При підборі вправ необхідно дотримуватися певну послідовність – йти від простих вправ до більш складним. Спочатку вправи виконуються в повільному темпі обов’язково перед дзеркалом. На перших заняттях можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи, головне, щоб воно було виконане якісно. Потім кількість повторень збільшують, доводячи до 10-15 разів. Коли дитина навчиться правильно виконувати рухи, дзеркало можна прибрати. Дорослий повинен показати дитині, як правильно виконувати всі вправи. Для цього необхідно самим навчитися виконувати гімнастику артикуляції.Не дивуйтеся, якщо деякі вправи не будуть виходити з першого разу навіть у вас, адже для їх виконання необхідний певний навик. Проводити гімнастику артикуляції треба щодня, а краще два рази на день – вранці і в другій половині дня після прогулянки. Будьте терплячі, спокійні й ласкаві. Якщо у дитини не виходить якийсь рух, можна використовувати механічну допомогу. Ручкою чайної ложечки або просто чистим (!) пальцем допоможіть підняти дитині мову вгору. Для того щоб дитина знайшла правильне положення язика, наприклад облизати верхню губу, намастіть губу варенням, шоколадом або медом залежно від того, що любить дитина. Заняття повинні проходити в ігровій формі, адже це основна діяльність дітей. Можна залучити улюблену іграшку:
«Давай покажемо , як правильно виконувати гімнастику для язичка»

Артикуляційна вправа «Жабки»
( на символ-картці зображенні жабки)


Запитання: «Про яку артикуляційну вправу ти подумав (ла)?».
Відповідь дитини. Дитина уважно слухає віршик, пригадує правильне виконання вправи та виконує її. Аналогічна робота проводиться із наступними вправами.
Жабка їсти захотіла,
враз взялась вона за діло -
наловила аж сім мух,
тому й рада : рот – до вух!
Рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу 10-15 секунд.

Артикуляційна вправа «Хоботок»






В зоопарку ми були,
там великі є слони.
А маленький Раві
привітався з нами.
Хобот свій він витягав,
«Всім привіт!»- немов казав.
Щоб йому відповісти,
Хоботок зроби і ти.
Краще губи витягай,
Раві швидше привітай.
Витягнути губи сильно вперед,напружити, як при вимовлянні звука У.

Артикуляційна вправа «Чашечка»



Чашку чарівну я можу зробити,
з глини її не потрібно ліпити.
Вгору широкий язик підіймаю,
 старанно в нього краї загинаю.
 Соком наповню її чи водою -
  чашка чарівна завжди зі мною.
Рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні 10-15 секунд.
Артикуляційна вправа «Коник»


Я на конику скачу :
- Цок-цок-цок!
Хочеш, тебе підвезу?
-Цок-цок-цок!
З вітерцем мій коник мчиться :
-Цок-цок-цок!
Дзвінко стукають копитця:
-Цок-цок-цок!
В’ється коникова грива :
-Цок-цок-цок!
Ой,який же я щасливий!
-Цок-цок-цок!
Присмоктати язик до піднебіння, клацати язиком. Клацати повільно,сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10-15 разів.
«Грибок»
             
                               
 Під високою сосною -
Ми грибок знайшли з тобою.
Щоб зростав боровичок,
Піднімай вгору язичок.

Фізкультхвилинки


Фізкультхвилинки










Усний рахунок

Усний рахунок